По приїзду з усіма проводять ввідний курс, приблизно тиждень, каже чоловік, а далі "новачків" вводять в курс завдань місії, вивчення мандату та виконання завдань за призначенням на майбутніх посадах.
У першій місії, де брав участь Сергій, члени поліцейського сектору проводили збір інформації для ООН щодо ситуації в регіоні, роз'яснювальну роботу серед місцевих правоохоронців та цивільних, інспектували місцеву поліцію, контролювали дотримання прав людини в зоні конфлікту, а ще: здійснювали патрулювання регіоні, охороняли представників ООН і миротворчі бази.
А оскільки в країні було введено ембарго на зброю то, за словами Сергія, миротворці ще й здійснювали заходи для недопущення її контрабанди.
Найнебезпечніший випадок, наслідки якого йому прийшлося відчути на собі, згадує: «У першій місій, після виборів, між прихильниками опонентів та «ООНівцями» були непорозуміння. Неодноразово бойовики зі зброєю зупиняли наші машини, запевнивши, що не хочуть бачити миротворців у своїй державі. Одного дня, о шостій ранку, коли ми приїхали на базу – вони заблокували наш паркан. За день цивільні представники місії були евакуйовані, а ми знаходилися півроку в заручниках і вижили тільки завдяки харчам, які у переддень завезли на базу».