Бойова магія військової музики




Ким були ті, хто бив у литаври нашим предкам та навіщо музика воїнам зараз?
Музичний наратив нації формувався "з колісниць".

Коли мужі завойовували землі та відстоювали свої - вони приносили додому чужу культуру, релігію та філософію, а побік з ним здавна були музики, сурмачі та закликачі.

Вони підіймали бойовий дух ратників та збирали фольклор інших народів.

У зв'язку з шаленим ритмом життя, постійними змінами понять та цінностей - змінюються і естетичні вподобання воїнів.

Культурний досвід особистості тепер має більше значення ніж історично-національний пафос та зміст мистецтва, який формуватиме спільну реальність та цінності.

Після проведення опитування У Національній гвардії України, між віковою категорією від 19 до 28 років, цікавим є той факт, що сучасна молодь у виборі музики надає перевагу року, дипхаусу та чилауту, або джазу – це становить більше ніж 70%, а любителів класичної музики – приблизно 7% .

Рок, на думку військовослужбовців, це сучасний прояв бойової музики та спонукання до дії, саме її слухають хлопці на війні.

Тоді ж для кого і навіщо духовна оркестрова музика сучасності і як завдяки їй повертають войовничий дух?
Перший начальник військово-оркестрової служби Міністерства оборони України, заслужений діяч мистецтв України, автор праць з викладання та розвитку духової музики. Педагог і диригент, доцент Григор'єв Геннадій Миколайович каже, що музика формує сьогодення, вона задає ритм історії, яку ми пишемо і характер повідомлень.
Музика виникла ще на початку існування людства. Це один з найважливіших видів мистецтва, яке використовувалося в різних стилях та жанрах: образотворчому, танцювальному, театральному та в літературі.

Музика розвивала емоційність та абстрактне мислення у кроманьйонців і дозволила їм перейти на рівень свідомості людини розумної.

Ритміка виводить нашу усвідомленість за межі досвіду і сталих понять, вона дозволяє тренувати креативність та мислення людини.

Завдяки музиці до сьогодення дійшли історичні події, оспівані у творах Гомера, «Іліада» в сагах скальдів, древніх скандинавів та германців, в думах козацтва, – каже пан Геннадій.
Музика – це те, що треба відчувати. Її не всі можуть зрозуміти, але вона розуміє всіх.
Київська Русь на чолі з князем та дружиною ходила у походи зі штатним ансамблем. Окрім прославляння війська і полководця, штатний ансамбль використовували для розваг так званої свити та заморських гостей.

Коли князь збирався в похід, то військові музичні колективи супроводжували його – це надавало значимості, певного статусу, і таким чином, згуртовувало воїнів на тому завдані, яке перед ними стояло.
А це вже духовний аспект, я б навіть сказав більше «національний», «державний», це виховувало своєрідний патріотизм.

Говорить, що у ті часи до складу «світського» оркестру поруч зі струнними обов'язково входили флейти, гобої, труби, литаври і тромбони, а трохи пізніше стали використовувати саксофон.

Князя завжди зустрічали зустрічним маршем його радник, доповідав про справи війська, вони його вітали, а він робив настанови, - каже деригент. Тепер у військах це має назву «стройовий огляд».
Турецькі тарілки – зурнящі, дуже яскраві, навіть труба їм поступається, їх дуже чутно, вони наводить страх на противника. Коли ці інструменти грали разом, вони нагадували бойові дії - голосні та страшні.

У часи Січі, у козаків музичним інструментом, який надихав, заспокоював та мотивував була кобза. На кобзі грали майже всі – від простого козаки до кошового отамана, гетьмана.

Ця музика називалася маршовою, похідною, окрім кобз козаки ще грали на сурмах, тулумбасах та бубнах.

Взаємозв'язок турецьких оркестрів з Запорозькою Січчю виправданий частими сутичками. Запорожці теж вміло впливали на психіку свого ворога за допомогою звуків тулумбаса і литаври, і до речі, ці музичні інструменти переганяли у походах верхом на тваринах.
Музичне виховання – наймогутніша зброя. Ритм і гармонія впливають на дух, серце і розум.

Сучасною альтернативою давніх музик є військовий оркестр.

Анна Лучкіна – саксофоністка військового оркестру 22-ї бригади Національної гвардії України.

Анна народилась в Києві. Її батьки музиканти – мама піаністка та аранжувальник, тато – тубіст і контрабасист.
Я не думала, що коли небудь стану військовою. Я не хотіла йти в традиційний оркестр, оскільки була ще дуже молодою і хотіла грати сама, щоб в оркестрі був лише один саксофон. Бо у всіх традиційних оркестрах використовують 3-5 саксофонів.

Я навіть і не уявляла, що саксофон може використовуватися у творах на військову тематику. Армія – це дисципліна, і я вдячна долі, що окрім того що виконую твори з військовим оркестром, ще граю власні кавери для військовослужбовців на концертах та святах, – каже жінка.
Музикотерапія

У психології широко застосовують музикотерапію, яка має лікувальний та профілактичний вплив на душевний стан людини.

Дослідження, проведені закордонними вченими підтвердили факт впливу музики навіть на структуру води. Особливий вплив має оркестрова музика. Гармонійне звучання різноманітних інструментів відкликаються у кожній клітині людського організму.

Для того, щоб дізнатися більше про вплив музики на мозок, ми можемо заглибитись у конкретну галузь наукових досліджень, яка досліджує реакцію нервової системи на музику — нейромузикологію. Якщо коротко, то музика потрапляє до мозку через внутрішнє вухо та впливає на різні зони мозку, частина яких також використовується для когнітивних функцій. (Детальніше ви можете дізнатись про цей процес у дослідженні Дон Кент).

Психолог 22-ї окремої бригади НГУ Світлана Ткаченко каже, що чим складніша музика, тим важче мозку спрогнозувати хід мелодії.
Взагалі будь-які естетичні вподобання людини – це потреба у спілкуванні з прекрасним у різноманітних його виявах. Не випадково із давніх-давен, саме музичні композиції супроводжували найважливіші події життя людини.

Без сумніву, саме оркестрова музика найреалістичніше передає емоції, почуття та настрої воїнів, підіймає їх войовничий дух, спонукає до дії. Залежно від обраної мелодії або навіть ритму мелодії, воїн отримує сигнал, - каже пані Світлана.

За допомогою музики людина себе виражає, показує свій внутрішній світ, ті переживання та емоції, які її наповнюють, хвилюють. У такий спосіб художники, актори, співаки та інші творчі особистості сублімують власне сприйняття світу та створюють щось нове або інтерпретують старе в новому форматі.
Солдат строкової служби 22-ї бригади Максим теж грає на гітарі.

Каже, що музика гармонізує військовослужбовців, дозволяє швидше прокинутися, зібратися з думками та згуртовати колектив. Коли бійці заступають на службу чи під час стройового огляду у них завжди грає військовий оркестр.
Сьогодні у суспільстві – музичні вподобання відіграють важливу роль у формуванні ціннісних орієнтацій сучасного військовослужбовця. Музика у військовому середовищі з початком війни 2014 року утворила «стержень», навколо якого формуються інтереси, спільні ідеї та мрії воїнів, які знаходилися та знаходяться на війні.

До того ж музика формує модель поведінки, поведінки військового. Для формування музично-естетичних орієнтацій молодого воїна, захисника чи патріота, потрібно пропагувати найкращі зразки оркестрового мистецтва, закликати військових до музики душі, яку виконують симфонічні оркестри та оркестри народних інструментів, а також сформувати у воїнів потребу звертатися до класичної музики, показати їм, що це скарбниця їх духовності та джерело невичерпаного натхнення і не забувати про емоційну сферу військових, про їхні морально-естетичні почуття.

Музика вибудовує субкультуру, вона змінює людей, час, обставини та формує власний смак до життя, переконаний хлопець.
СХОЖІ МАТЕРІАЛИ
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website