Вбрання найчастіше говорить про приналежність, соціальний статус та рід діяльності. На службі одяг не може відволікати, сковувати рухи та різнити гвардійців один від одного.
– Як тобі зелений колір, чи готовий ти 18 місяців щодня одягатися так?
«Так, готовий. Усі, хто йде в армію, напевно розуміють, що там є форма, і що в ній треба ходити весь час».
Системність носіння та своєрідний стиль гарантують бійцю усвідомлення всього, що його чекає.
– Чому у воїна має бути форма? Чи зручно тобі у ній?
«Наша форма дійсно зручна, тканина міцна та приємна на дотик, до того ж мені подобається, що так одразу видно, що ти гвардієць. Нашивки, шеврони, погони, та й взагалі зовнішній вигляд...Тож сподіваюсь, що окрім форми, невдовзі зможу довести, що я гідний і більш високого звання. По-друге, гадаю, що з носінням форми є й певний психологічний елемент – так люди одразу розуміють, що поряд з ними закон і порядок».
– Про яку нацгвардійську форму ти мрієш - спецпризначенця, охоронця громадського порядку, можливо про повсякденну офіцерську форму офіцера НГУ?
«Не думаю, що в Нацгвардії є якийсь певний підрозділ із жахливою формою, яку ніхто не хоче носити. Та все ж… І в плані форми, і в плані служби, я дуже хочу патрулювати вулиці. Охороняти мир та спокій громадян, стежити за безпекою на вулицях».