Мар'їнка. 10 квітня 2017 року військовий пам'ятає майже похвилинно.
«Тоді я саме ніс службу – патрулював наші позиції, – розповідає Ігор, – коли почув, що мене кличуть на допомогу. Десь за 40 метрів від мене лежав поранений у шию побратим. Працював снайпер, діяти треба було швидко. Почав евакуацію. Проповзли метрів 30, аж раптом я опинився на землі. Навіть не збагнув що трапилося. Лише відчув різкий опік у голові».
Каже, спочатку подумав, що куля ледь зачепила. Намагався підвестися, але нічого не міг вдіяти, зрозумів, що не відчуває усієї правої частини тіла. Відняло й мову. Побратим сказав, щоб не рухався, тоді на допомогу прийшли інші бійці. Далі евакуація на БТР, швидка, лікарня. Усю дорогу Ігор пам'ятає у дрібницях. Лише у лікарні вже знесилений чоловік втратив свідомість.
Спочатку бійця доправили до волноваської лікарні, а от дванадцятигодинну операцію на мозку провели в Дніпропетровські обласній лікарні імені Іллі Мечникова. Тоді головний лікар закладу Сергій Риженко повідомив, що Ігор Галушка дістав смертельне поранення в голову, але дивом вижив.
Куля ворожого снайпера спричинила моторні порушення мови й частковий параліч правої частини тіла. Проте, попри важкий стан, військовий успішно переніс операцію і вже наступного дня отямився.