Я щодня маю справу з особовим складом варт з конвоювання та з військовослужбовцями, які заступають на внутрішню та вартову службу зі зброєю. З цією категорією людей психологи мають бути максимально уважними. Я переконаний, що живе спілкування з людиною дає відповіді на багато питань про особистість і я завжди намагаюся багато часу проводити з молодим поповненням, аби допомогти їм адаптуватись.

Постійно спілкуюсь з тими, хто буде конвоювати чи охороняти підсудних та засуджених – і у таких розмовах я максимально уважний. Я маю розпізнати, чи готова людина до виконання цього завдання.

Під час розмови я спостерігаю за рухами військовослужбовців, мімікою, жестами, тестую їх. Якщо я помічаю, що щось не так, я не можу рекомендувати військовослужбовця для виконання конкретного завдання.

Якщо людина має якісь свої проблеми – її думки не будуть зосереджені на роботі. І саме це може призвести до небажаних наслідків.

Розпізнати людину з проблемою – цього замало. Потрібно ще й зрозуміти причину її виникнення. Психолог може допомогти лише тоді, коли сама людина цього захоче.

Наприклад, у когось з військовослужбовців щось сталось вдома і він про це дізнався безпосередньо перед заступанням на варту. Де будуть його думки? Звісно, поруч з рідними.

Одні люди можуть зізнатись про свої проблеми, інші ж будуть мовчати. І саме тут психолог має виявити, чи все добре у людини. Якщо він заступить на службу з хвилюванням, невирішеними проблемами, він буде розсіяним, неуважним і, при рівні відповідальності нашої роботи, це може призвести до непоправних наслідків.

Психолог повинен постійно вивчати нові методики роботи – це дасть змогу більш якісно вивчати поведінку військовослужбовця.

Я надаю перевагу живому спілкуванню – це зближує з військовослужбовцем і він може розкрити себе з іншої сторони. Двічі на рік до нас приходить молоде поповнення, яке ми вивчаємо. Це досить великий об'єм роботи, бо ми їх і тестуємо, і проводимо тімбілдінги.

Але все ж таки наші психологи гвардії спілкуються з кожним індивідуально. Намагаючись з'ясувати, як конкретна людина буде адаптуватись в колективі. Комусь для цього потрібен тиждень, комусь місяць, а комусь і більше, залежно від рівня адаптації і інших факторів ми розуміємо, які саме завдання військовослужбовці будуть виконувати за період строкової служби.

Бо від правильної оцінки військовослужбовця психологом на самому початку служби, залежить його комфортне перебування у військах.

Людина взагалі може пристосуватись до усього, але з різною швидкістю. Тому хтось може якісно виконувати завдання з планового конвоювання, через швидку адаптацію, а комусь краще підійде виключно внутрішня варта. Військові психологи мають це виявити максимально точно.

Військовий психолог – це невід'ємна складова сучасного війська. І від того, наскільки кваліфікований і підготовлений психолог, залежить рівень виконання покладених на Національну гвардію завдань.