У період з 6 квітня по 18 липня 1994 року в республіці Руанда було скоєно акти геноциду проти народу Хуту (вбито близько 1 000 000 осіб) та сформовано новий уряд. Близько 1,2 мільйона представників народності Хуту, включаючи осіб, які брали участь в геноциді, бігли до сусіднього району - провінції Ківу, яка розташована на сході Демократичної Республіки Конго, колишній Заїр.

31 жовтня 1996 року народ Тутсі, із допомогою підтримки з Руанди, розпочали повстання в ході якого збройні підрозділи під керівництвом Лорана-Дезіре Кабіли протистояли армії президента Мобуту Сесе Секо. В боях за місто Гома використовувалась артилерія.

18 травня 1997 року війська Кабіли за сприяння Руанди та Уганди захопили столицю держави – місто Кіншаса, і через два дні він оголосив себе президентом Демократичної Республіки Конго (ДРК). Дані події в історії називають Першою конголезькою війною.

У серпні 1998 року, в провінціях Ківу спалахнуло повстання колишніх соратників Кабіли народності тутсі проти уряду Кабіли. За лічені тижні повстанці захопили великі райони країни. Такі країни: Ангола, Зімбабве, Намібія і Чад та обіцяли надати президенту Кабілі військову підтримку, проте, заколотники утримували контроль над східними районами країни. У той же час, Руанда і Уганда підтримали повстанський рух, який називався Конголезьким об'єднанням за демократію (КОД).

Під час цієї війни широко практикувались масові розчленування людей. До теперішнього дня продовжуються дискусії щодо повстання тутсі. Чи це було повстання народу тутсі чи інтервенцією Руанди та Уганди в Демократичну Республіку Конго. Більшість свідків та проведених досліджень даних подій вказують на те, що реальну владу на місцях мали не тутсі, які здійснювали повстання, а угандійські та руандійські офіцери, які були зацікавленні в розгортанні даного конфлікту.
В цьому ж році, Рада Безпеки ООН закликала до припинення вогню і виведення іноземних військ, а також звернулася до даних держав з настійним закликом не втручатися у внутрішні справи країни.

16 січня 2001 року на засіданні військової ради було вбито президента Демократичної Республіки Конго – Лорана-Дезіре Кабілу, а наступником став його 29 річний син – Жозеф Кабіла.

20 липня 2012 року було підписано мирну Угоду між президентом Жозефом Кабілою та руандійським президентом – тутсі Полем Кагаме про вивід 20 тисячної руандійської армії, офіційне визнання та організацію тутсі на території ДРК (включення їх підрозділів до складу діючої армії), а також роззброєння озброєних формувань хуту.


МІСІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ ЗІ СТАБІЛІЗАЦІЇ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КОНГО (MONUSCO)

Після того, як в липні 1999 року Демократична Республіка Конго і п'ять держав регіону (Ангола, Зімбабве, Намібія, Руанда і Уганда) підписали Лусакські угоди про припинення вогню, Рада Безпеки ООН в своїй Резолюції від 30 листопада 1999 року № 1279 постановила заснувати Місію Організації Об'єднаних Націй в Демократичній Республіці Конго(МООНДРК), яка спочатку повинна була планувати операції зі спостереження за припиненням вогню і роз'єднанням сил і підтримувати зв'язки з усіма сторонами Угоди про припинення вогню.

Згодом, у ряді резолюцій Рада розширювала мандат МООНДРК, з тим, щоб вона могла спостерігати за ходом здійснення Угоди про припинення вогню і виконувати численні додаткові завдання.

30 липня 2006 року в країні вперше за 46 років відбулися вільні і чесні вибори, в ході яких громадяни обрали 500 депутатів Національної асамблеї.

29 жовтня 2006 року, після проведення другого туру президентських виборів і врегулювання виниклих правових проблем, переможцем був оголошений президент Жозеф Кабіла (син покійного Лорана-Дезіре Кабіли, вбитого в 2001 році). Уцілому ці вибори стали одним з найскладніших в історії виборчих процесів, які допомагала проводити Організація Об'єднаних Націй.

Після виборів МООНДРК зберігала свою присутність на місцях і продовжувала вирішувати цілий ряд завдань, що стосуються політичних і військових питань, верховенства права і зміцнення потенціалу, як це було передбачено в резолюціях Ради Безпеки, в тому числі, намагаючись врегулювати триваючі конфлікти в ряді провінцій ДРК.

1 липня 2010 року відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН від 28 травня 2010 року № 1925 була створена Місія Організації Об'єднаних Націй зі стабілізації в Демократичній Республіці Конго (МООНСДРК) – (United Nations Organization Stabilization Mission in the Democratic Republic of the Congo), яка приступила до виконання своїх обов'язків в якості спадкоємиці попередньої миротворчої операції ООН. Новій місії було дозволено використовувати всі необхідні кошти на виконання мандата, метою якого, крім іншого був захист цивільного населення, співробітників гуманітарних операцій і захисників прав людини від безпосередньої загрози фізичного насильства, а також надання підтримки уряду ДРК в його роботі по стабілізації і консолідації мирного процесу.

Рада Безпеки ООН також постановила, що МООНСДРК повинна зміцнювати присутність своїх військових, поліцейських і цивільних компонентів в східній частині ДРК. Водночас – максимально скорочувати до кількості, здатної здійснювати свій мандат, присутність в районах, які не постраждали від конфліктів, зокрема в місті Кіншаса і західній частині ДРК.

У той же час Рада Безпеки ООН наголосила на необхідності розробки чіткої стратегії виходу і постановила, що в майбутньому питання реорганізації МООНСДРК і зміни її мандата повинні вирішуватися з урахуванням розвитку ситуації на місцях, і з врахуванням досягнення прогресу в реалізації цілей відповідно до трьох пріоритетних завдань, які стосуються захисту цивільного населення, стабілізації та сприянню здійснення Рамкової угоди про мир, безпеку і співробітництво.


Відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН від 20.12.2021 № 2612 (2021) мандат місії продовжено до 20 грудня 2022 року.

МАНДАТ МІСІЇ
  • Захист цивільного населення, якому загрожує фізичне насильство, зосереджуючи особливу увагу особам, які знаходяться в таборах для тимчасово переміщених осіб та біженців, співробітникам гуманітарних організацій і правозахисниками;
  • Захист Організації Об’єднаних Націй. Забезпечувати зихист персоналу, приміщень, об’єктів та майна ООН, безпеку та свободу пересування персоналу ООН;
  • Стабілізація і підтримання процесу РДР (роззброєння, демобілізація та репатріація іноземних комбатантів). Продовжувати співробітництво з урядом ДРК з метою виконання плану дій щодо запобігання і припинення вербування та використання дітей і сексуального насилля з боку збройних сил ДРК.
  • Реформа сектору безпеки. Проведення реформи поліції і сприяння створенню Генерального секретаріату з питань безпеки та громадського порядку. Сприяння реформі сектору безпеки, що дозволить забезпечити безпеку, охорону громадського порядку та правосуддя для всіх, включаючи жінок, дітей та уразливих груп населення. Розробка «дорожньої карти» проведення реформи сектору безпеки. Надання підтримки в реформуванні армії, з метою підвищення її боєздатності та рівня підготовки.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО КОМПОНЕНТА МІСІЇ ООН

· Реформування Національної поліції Конго;

· Розробка проєктів законодавчих актів про Національну поліцію Конго;

· Підтримання правопорядку та забезпечення безпеки баз та штабів ООН силами FPU (сформованих поліцейських підрозділів);

· Забезпечення безпеки персоналу ООН;

· Планування, координація та контроль виконання службових завдань сформованими поліцейськими підрозділами;

· Організація тренувань та занять з особовим складом поліцейського компонента з метою підвищення його оперативних спроможностей;

· Підготовка курсантів та особового складу Національної поліції ДР Конго у навчальних центрах (м. Кіншаса, Букаву, Гома, Кананга, Матаді, Бунія, Кісангані, Касангулу);

· Захист цивільного населення;

· Стабілізація та відновлення державного устрою на сході та заході країни;

· Спостереження за виконанням ембарго на озброєння;

· Спостереження та допомога (небезпосередня участь) Національній поліції Демократичної Республіки Конго щодо пошуку та затримання осіб, які підозрюються у військових злочинах під час війни.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕРСОНАЛ МВС УКРАЇНИ:

На даний час національний персонал МВС України складається з 4 військовослужбовців Національної гвардії України, які виконують обов’язки у складі поліції ООН, а саме:


- здійснення взаємодії із структурними підрозділами ООН (адміністрація, фінанси, автомобільна служба, логістика, відділ зв’язку, інженерна служба, служба безпеки, тощо);

- взаємодія із місцевою поліцією та вивчення криміногенної та соціально-політичної ситуації в зоні відповідальності (проведення занять, надання консультативної допомоги та надання порад з правових питань, участь у самостійних та спільних патрулюваннях, контроль дотримання законності).

- планування та координація логістичного забезпечення поліції ООН (уживання заходів для забезпечення необхідним майном, оргтехнікою та автомобілями);

- здійснення взаємодії зі структурними підрозділами місії (відділ транспорту, інженерний відділ, авіація та інші);

- розподіл та контроль раціонального використання майна та автомобільної техніки підрозділами поліції ООН (8 секторів, 4 підсекторів).

- надання консультацій та координація командування сформованого підрозділу Республіки Сенегал з усіх аспектів їх повсякденної діяльності (з адміністративних та оперативних питань), контроль якості проведення навчання особового складу у ході СБД, а також його відповідність вимогам ООН;

- участь у повсякденних оперативних заходах сформованого підрозділу, а також технічна підтримка командування у формі порад та вказівок;

- забезпечення дотримання усіх встановлених для сформованого підрозділу норм (тактичні прийоми та способи дій на місцевості, застосування фізичної сили, зброї та спеціальних засобів), а також належне та доцільне використання наявної матеріально-технічної бази підрозділу.

- збір, аналіз та узагальнення інформації щодо виконання завдань, збір даних та інформації в межах компетенції в підрозділах ООН, підготовка звітів (щотижнево та щомісячно) та проведення брифінгів щодо аналізу даних;

- тренування місцевих поліцейських, відповідальних за збір та аналіз інформації;
- взаємодія із місцевою поліцією та вивчення криміногенної та соціально-політичної ситуації в зоні відповідальності (проведення занять, надання консультативної допомоги та надання порад з правових питань, участь у самостійних та спільних патрулюваннях, контроль дотримання законності).
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website