Чіткої грані між собою вдома та під час виконання службових обов'язків не розділяю. Я усвідомлюю, що військовослужбовець Національної гвардії 24 години на добу, а не з моменту, коли переступаю поріг КПП, а потім повертаюся додому, особливо зараз, коли виконую завдання на передовій.
Звісно вдома я намагаюсь максимально розслабитись, розважитись, віддати себе побутовій рутині - кожного дня я намагаюсь максимально приділити час собі та своїм близьким.
Проте, на жаль, в мене не так багато вільного часу, щоб зі всіма побачитись, всім подзвонити, написати повідомлення.
Вважаю, що кожна секунда мого часу не є витраченою дарма, якщо в цей момент біля мене є людьми, які мене підтримують, люблять, переживають за мене та завжди чекають, так би мовити «Зі щитом!».
Під час дозвілля важливо бути поряд з тими, хто дарує тобі посмішку, з тими хто допоможе забутися, відволіктися, з тими хто для тебе і є твоя Україна.
Проте де б я не був, я постійно пам'ятаю, що в нас війна, постійно пам'ятаю, що я перш за все захисник своєї країни, воїн, який в будь-яку хвилину мусить захистити інтереси країни, як на фронті, так і в тилу.
А ще думки, про те, мої брати по зброї зараз захищають нас всіх, захищають всю країну, - ця думка не дає мені розслабитись, не зважаючи на те, що кожної ротації ми кажемо одне одному щось на кшталт «Відпочивай ми прикриєм!»
Текст та фото: Максим Таран та Володимир Черняк
Верстка: Анастасія Салашна