Абієй про місію

Аб’єй- місто в Судані, центр округу Аб’єй штату Південний Кордофан на кордоні Північного та Південного Судану , а також однойменного району з площею 10460 квадратних кілометрів, якому наданий особливий адміністративний статус в 2004 році, Протоколом щодо врегулювання Аб’єйського конфлікту, яким закінчилася друга суданська громадянська війна. Статус Аб'єя був одним із найбільш суперечливих питань переговорів про Всебічну мирну угоду.

У травні 2008 року під час зіткнень між армією Судану та Народною армією звільнення Судану місто було майже повністю зруйновано, за деякими даними, тоді в ньому було знищено до 90% будівель. Регіон має багаті запаси нафти. На цю територію, щодо якого досі тривають суперечки, претендує Південний Судан з дня проголошення незалежності 27 червня 2011 року, але зараз вона знаходиться під контролем уряду Судану.

Тимчасові сили безпеки ООН в Аб'єї (UNISFA- United Nations Interim Security Forсe for Abiey, далі місія ООН ) були створені відповідно до Резолюцією Ради Безпеки ООН від 27 червня 2011 р. Резолюція 1990 передбачала розміщення 4200 військового та 50 поліцейського персоналу для забезпечення безпеки та захисту цивільного населення та внутрішньо переміщених осіб.
Рішення Ради Безпеки було прийняте у відповідь на загострення ситуації в регіоні Аб’єй, коли Південний Судан готувався офіційно оголосити про свою незалежність від Судану 9 липня 2011 року відповідно до всеохоплюючої мирної угоди 2005 року. Багатий ресурсами Аб’єй за кілька тижнів до рішення Ради Безпеки був місцем смертельних сутичок, що спонукало понад 100 000 людей залишити свої будинки.

Нова миротворча операція стала відповід’ю на заклик до швидких дій Ради Безпеки після угоди, досягнутої 20 червня 2011 року між урядом Судану та Народним визвольним рухом Судану, вивести свої сили та дозволити миротворцям в Аб’єй проводити заходи щодо управління, забезпечення правопорядку та захисту цивільного населення району Абє’й. Згідно з цією угодою, посередником якої виступив колишній президент Південно-Африканської Республіки Табо Мбекі, обидві сторони домовились про необхідність контролю за дотриманням угоди третьою стороною.

Рада Безпеки підкреслила необхідність швидкого розгортання місії ООН та закликала Генерального секретаря Пан Гі Муна "вжити необхідних заходів для забезпечення швидкого та ефективного впровадження" резолюції".

Штаб-квартира місії ООН розташована в місті Аб’єй, найбільшому місті Аб'єя. Створено три оперативні сектори: Північний сектор, Центральний та Південний сектори із штаб-квартирою сектору в Діффі, районі міста Аб'єй та Ентоні відповідно.

Відповідно до мандата місії ООН основними завданнями є:

Зміцнення потенціалу служби поліції Абіей (СПА), надання підтримки, включаючи навчання персоналу, здійснення моніторингу та перевірки передислокації збройних сил з району Аб’єй.

Рада Безпеки ООН також уповноважила місію ООН забезпечити безпеку персоналу , споруд та обладнання ООН, членів Об'єднаного комітету військових спостерігачів створених відповідно до угодою від 20 червня 2011 року. Забезпечення доставки гуманітарної допомоги, вільне пересування гуманітарного вантажу та персоналу, захист цивільного населення від безпосередньої загрози фізичного насильства.

14 грудня 2012 року Рада Безпеки прийняла Резолюцію, яка продовжила присутність сил ООН та розширила повноваження місії ООН, включаючи моніторинг вздовж усього кордону між Північним та Південним Суданом відповідно до первинної угоди.

29 травня 2013 року Резолюція 2104 Ради Безпеки збільшила кількість санкціонованих військових сил до 5326 миротворців на прохання Судану та Південного Судану.
13 травня 2019 року Резолюція Ради Безпеки ООН 2469 (2019) визнала, що поточна ситуація в Аб’єї та вздовж кордону між Суданом та Південним Суданом продовжує становити загрозу міжнародному миру та безпеці. Резолюція продовжила мандат місії ООН і передбачає зменшення санкціонованої кількості військового персоналу до 3550 та збільшення поліцейського компоненту встановленого резолюцією 1990 (2011), до 640 співробітників поліції, включаючи 148 окремих поліцейських та три сформовані поліцейські підрозділи.
На сучасному етапі відбувається переорієнтація місії ООН на виконання правоохоронних функцій і завдань. Це пов’язане із значним зменшенням загроз військового характеру (регіональні та внутрішні збройні конфлікти, незаконні збройні формування, незаконна анексія тощо).

Цей процес характеризується збільшення чисельності поліцейського (правоохоронного) компоненту місії ООН за рахунок зменшення військового компоненту, без значних навантажень на щорічний бюджет місії.
Історія участі НГУ ( та МВС загалом) в місії ООН починається з направлення першого представника у січні 2021 року. (полковник Демчук О.В. в/ч 3007)

Повернутися